БЕЗКОЛІРНИЙ, А, Е.

Безколірний, а, е. Безцвѣтный. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 41.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

БЕЗКОНЕЧНЕ →← БЕЗКЛУБИЙ, А, Е.

T: 70